ЯК ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ШИШАЦЬКОЇ РАЙРАДИ ПЕРЕЙМАВ ДОСВІД ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ДЕМОКРАТІЇ

Заступник голови Шишацької районної ради Володимир Чмир нещодавно повернувся з французького міста Страсбург, де взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи. Ми вирішили поцікавитися, чим це буде корисним для розвитку місцевої влади на Шишаччині.

Володимире Сергійовичу, у місцевій газеті «Сільське життя» вийшла Ваша замітка «До Страсбургу за досвідом». У якій якості Ви відвідували Францію? 

- У 2016 році Указом Президента України я разом із іншими колегами з України визначений заступником членів Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи. От в такій якості відвідав і Страсбург, і Раду Європи. 

- Скільки представників серед членів та заступників було від Полтавської області?

 - Від Полтавщини я був один. Але хочу зауважити, що критеріями представництва визначалися не тільки географічні, але й політичні, лінгвістичні тощо.

 - Розкажіть, будь ласка, про Вашу роботу в Конгресі місцевих і регіональних влад.

 - 15 жовтня 2017 року українська делегація відбула до Ради Європи на 33-й Конгрес місцевих і регіональних влад у місто Страсбург. Такий візит був навчально-ознайомчий. Метою візиту є підсилення зв’язків та взаєморозуміння між Конгресом місцевих та регіональних влад Ради Європи, делегацією України в Конгресі, обраними представниками органів місцевих влад та національними асоціаціями місцевих та регіональних влад України. 

Учасники мали можливість ознайомитися із статутною діяльністю Конгресу та основними напрямками співробітництва, а також обмінятися досвідом та знаннями з принципів місцевої та регіональної демократії, розширивши зв’язки та контакти на місцевому і міжнародному рівнях. Цей візит є продовженням діяльності Конгресу в рамках проекту «Сприяння розвитку місцевої демократії в Україні» з 2015 року, а саме: круглого столу «Зміцнення місцевої демократії в Україні: можливості для співпраці між Конгресом місцевих та регіональних влад Ради Європи та Асоціацією міст України».

 - Що це дає для нашої держави? 

- Цей проект Конгресу є частиною Плану Дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки. Метою проекту є покращення впровадження демократичних принципів в Україні шляхом підвищення інституційної та лідерської спроможності обраних представників місцевих влад та поширення кращих практик з місцевої демократії. Проект спрямований на міських голів, депутатів місцевих рад та молодих місцевих лідерів.

 - Читачі чули про Раду Європи, проте, можливо, з Конгресом мало знайомі. Можете коротко пояснити? 

- Якщо зовсім коротко, то Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи - консультативний орган Ради Європи, який у сучасному вигляді діє з 1994 року. Він представляє інтереси органів місцевих і регіональних влад 47 держав - членів Ради Європи. Конгрес складається з двох палат: Палати місцевих влад та Палати регіонів. Загальна кількість місць становить 324 для членів палат та 324 для їхніх заступників. Усі вони є обраними представниками більш, ніж 200 тисяч місцевих та регіональних органів влад 47 держав-членів Ради Європи. Голова Конгресу обирається терміном на два роки почергово з представників кожної з палат. До складу делегації України у Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи входять 24 представники України. 

- Чи були окремі зустрічі з окремими делегаціями? 

- Відбулися додаткові заходи: зустріч з делегатами країн Східного партнерства на тему співробітництва Конгресу; обмін досвідом та кращими практиками між міськими головами, що впроваджують ініціативи на місцевому рівні в рамках малих грантів проекту «Сприяння розвитку місцевої демократії України»; зустріч політичних груп; тощо. Тепла зустріч була з делегаціями Молдови, Грузії, Азербайджану, Вірменії та Литви. Всі члени Конгресу повинні обрати для себе політичну групу.

 - Яку ж обрали Ви? 

- Ліберальну.

 - В Україні ми часто можемо спостерігати в ЗМІ та на сході нашої держави агресію Росії. Як вели себе росіяни у Раді Європи?

 - На Конгресі росіяни демонстрували свою ненависть до України в мовних питаннях та питаннях порушення прав людини в українській державі. Серед представників інших країн майже ніхто росіян не підтримував. Виключення складали угорці, яким не до вподоби наш новий Закон «Про освіту». Цей Закон, на думку окремих угорців, дискримінує дітей угорської нації. Проте, свою прихильність і солідарність демонстрували представники всіх слов’янських держав, а також німці, австрійці, французи, англійці та багато інших.

 - На що Ви звертали увагу в Страсбурзі? 

- У першу чергу, на людей. Вдивлявся у них, намагаючись зрозуміти, що в них є такого, що вони зуміли збудувати цивілізоване суспільство вільних людей, а ми лише переходимо до цього нелегкого будівництва. Я навмисно ходив пішки від Палацу Європи, де проходив Конгрес, до готелю. Бачив багато людей, але не бачив бодай одну молоду людину, яка палила цигарки, чи пила алкоголь. Люди скрізь посміхаються, доброзичливі. Величезна кількість маленьких продуктових магазинчиків та кафе, на відміну від наших міст, у яких маса аптек. Проте, у них є проблеми. Одна із яких - це непотизм (кумівство) та корупція. Про таке явище вони відкрито говорять та боряться з ним. 

- Хто наразі очолює Конгрес?

 - У жовтні 2016 року головою Конгресу було обрано Гудрун Мозлер Тьорнстрьом. До речі, на прийомі вона, після виголошення промови, сказала, що завжди була прихильницею України і надалі залишатиметься другом українського народу. 

- Отже, до української делегації було тепле ставлення? 

- Не тільки серед організаторів, а й учасників зібрання. Конгрес завершив свою роботу 20 жовтня, а наступного дня ми вже прямували до Франкфурту-на-Майні. І далі літаком - до Борисполя. Прилетівши до Києва, я зрозумів, яка близька для нас Європа, і не лише географічно.

- Дякуємо, Володимире Сергійовичу, за змістовну бесіду.