Кандидат на посаду голови Шишацької селищної ради Віталій В'юн впевнений, що Шишацька громада має потужний нереалізований потенціал і її мешканці сповна використають шанс на зміни, який їм дають вибори.
- Я тут живу. Знаю проблеми, з якими стикаються мешканці. Бачу потужний нереалізований потенціал громади для економічного зростання і соціального захисту людей. Знаю, на яких проєктах розвитку потрібно зосередитися селищній владі, щоб люди відчули ці успіхи на собі і своєму побутовому добробуті, а не лише читали у звітах про якісь досягнення, яких насправді вони не відчувають і не бачать.
- Про це ми обов'язково поговоримо. Як Ви взагалі прийшли до політичної активності?
- Ще у шкільні роки я писав до районної газети статті про проблеми нашого селища і району, на які, вважав, не звертала уваги місцева влада. Мені важко лишатися байдужим, бо це постійно йде з середини, від серця.
Так, 2007 року на Шишаччині з'явилася перша молодіжна громадська організація "Молодь Шишаччини ХХІ", яку ми заснували з молодими однодумцями. Від імені організації нам стало легше організовувати спортивні та культурно-мистецькі заходи, вимагати від місцевої влади конкретних дій у молодіжній політиці й підтримці молодіжного руху. Уже 2008 року наше об'єднання ввійшло до Спілки молодіжних організацій Сумської, Полтавської та Чернігівської областей, стало партнером Всеєвропейської молодіжної кампанії "Всі різні - всі рівні". Наші активісти взяли участь у багатьох молодіжних проєктах і навчальних програмах у різних містах країни - я цим пишаюся.
Одного разу, сидячи за партою у Шишацькій гімназії, я дивився через вікно на стадіон з гнилими дерев'яними лавками і подумав, скільки всього можна було б нового зробити і побудувати, будучи селищним головою. І так виникла мрія очолити селище. Я закінчив гімназію 1999 року і весь цей час готувався до цієї посади - навчався, цікавився роботою органів влади, займався саморозвитком. Це дуже відповідально і до цього потрібно бути готовим. У жодному разі не можна обманути людей, підвести або розчарувати.
А 2015 року, коли виникла Шишацька громада, вирішив долучитися до місцевого самоврядування. Зареєстрував першу у своєму житті районну партійну організацію і взяв участь у місцевих виборах. Досвід депутатства у районній раді, який отримав за останні 5 років - неоціненний, навіть не дивлячись на те, що децентралізація понизила депутатів райради у повноваженнях і можливостях впливу на ОТГ.
- Про партійні організації. Наскільки нам відомо, Ви підтримували у різний час різні політсили. Чому не залишилися відданим одній?
- Відданим ідеалам чи партійному керівництву? Я лишаюся відданим своїм внутрішнім принципам і переконанням. А в українській політиці це рідкісне явище. Більшість партій з часом змінюють риторику і виходять за межі тої ідеології, з якою починали свою діяльність. Я можу підтримувати політсилу лише до того часу, коли її бачення щодо розвитку країни співпадає з моїм і якщо це актуально на певному часовому етапі розвитку країни. Як тільки партія розвертається в іншому напрямку - нам з нею не по дорозі.
З 2001 по 2005 рік я був членом Української народної партії. Залишив її через розбіжності, які виникли з обласним керівництвом. 2010 року президентські вибори виграв Янукович, і я долучився до Всеукраїнського об'єднання "Свобода", яка оголосила спротив реваншу "регіоналів" і проросійських політиків.
Але на одному патріотизмі країну не побудувати. Потрібно дбати у першу чергу про інтереси людей на місцях, про їх соціальний захист і добробут. Тому, 2015 року відгукнувся на пропозицію керівництва Партії простих людей, яка тоді щойно виникла, створити партійний осередок на Шишаччині і взяти участь у місцевих виборах.
Без грошей і впливу ми змогли отримати два депутатські місця у районній раді разом з колегою Віктором Івановичем Луценком із Михайликів. За час нашого депутатства ми жодного разу не зрадили інтересів виборців, відстоювали права простих людей, не брали хабарів, не голосували на угоду чиїхось приватних чи бізнесових інтересів, про які деякі діячі намагаються дбати за рахунок місцевих бюджетів та своїх посад.
З травня 2019 року я залишив партію, бо в ній змінилися і лідери, і пріоритети. А брати чужий негатив на себе чи заплямувати свою душу чиїмись негідними вчинкам я не збираюся. Маю свої принципи і гідність.
Протягом життя я був членом лише трьох партій - націнал-демократичної, соціал-націоналістичної та соціал-демократичної. Це - у межах моїх цінностей. Я за національну Україну, демократичну і соціальну. Україна, Людина і Закон - це має стояти понад усе для будь-якого керівника чи чиновника.
Я ніколи не вступав до партій влади - Партії регіонів при Януковичу, БПП - при Порошенку чи Слуги Народу при Зеленському, що могло дати мені багато особистих вигод, посади і гроші. Я долучався лише до опозиційних сил, у яких всього цього не було. Тому тут мені дорікнути нічого, як і загалом. Більше того, я, наприклад, не переходив від Ющенка до Януковича, чи від Порошенка до Зеленського, як це роблять багато продажних шкур та зловживаючих легкою поведінкою у політиці. Тому, можу дивитися людям у вічі з честю і гідністю.
- Сьогодні Ви балотуєтеся від партії "Пропозиція". Чому саме ця політсила?
- З 2019 року я був безпартійним. А новий виборчий кодекс партизував вибори у громадах з кількістю мешканців від 10 тисяч, що особисто не підтримую. І взагалі я проти політизації місцевого самоврядування. Тож довелося шукати політсилу для участі у місцевих виборах. Не бажаючи пов'язувати себе з відомими, але заплямованими партіями, які 30 років грабують українців і мають не хорошу репутацію, обрав наймолодшу політсилу без негативної історії - політичну партію "Пропозиція". Головним переконливим фактом було те, що "Пропозицію" заснували мери міст і лідери громад України, і її головна мета - не геополітика, а саме місцеве самоврядування і права громад, що нам і треба. До того ж, у цій політсилі взагалі не ставлять умов чи обов'язків перед місцевими осередками, даючи можливість концентруватися на інтересах своїх громад самостійно. Так я можу нести відповідальність виключно перед мешканцями громади і партія не ставитиме мені умов, що і як робити. Головне - відстоювати інтереси місцевого самоврядування, права й добробут жителів громади. А політична сила потрібна, щоб допомагати вирішувати питання на вищому - обласному та державному рівні.
- Кого вважаєте основними конкурентами на виборах?
- Він один. Це - нинішній селищний голова Олександр Тутка. Він займає посаду уже 10 років і міг досягти більш значних успіхів. На жаль, за його керівництва ми спостерігаємо з боку селищної влади зневажливе відношення до людей, багато невігластва і халтури. Це вже з розряду ганьби - так жити не можна.
Якби у громаді все було добре і прекрасно, я б не брав участі у виборах. А коли бачу, скільки можна було зробити, а не зробили, бачу, як багато можна всього змінити у позитивний бік, то це спонукає мене до участі у місцевому самоврядуванні. Мною керує виключно небайдужість.
Очевидно, що громада може бути набагато кращою і успішнішою. От, дивіться - можна усі 5 років будувати інфраструктуру для туризму й дозвілля і привести сюди вже тисячі туристів, а можна раз на 5 років поставити по лавочці та колисці перед виборами - і це разюча різниця!
Я прожив у не одному місті, і кожного разу повертаючись на батьківщину, прикро помічаю, що переступаю ті ж ями на тротуарі, які оминав ще коли ходив до школи. А на дорогах автомобілі змушені через кожні кілька метрів виїжджати на протилежну смугу чи узбіччя, щоб не потрапити у яму.
Мені прикро, що по кілька разів на рік працівники водоканалу змушені розривати одне і теж місце посеред вулиці, щоб накласти латку на дірку в трубі, яка протримається лише кілька місяців.
Прикро, що селищна влада звітує про придбання очисної установки для питної води, начебто для потреби шкіл, а насправді батьки купляють своїм дітям воду, щоб пити у школі.
Прикро, коли лікарня на межі закриття, а селищна влада 5 років відмовляється співфінансувати її утримання.
Прикро, коли влада витрачає мільйон гривень на придбання лінії для сортування сміття, а сама установка уже цілий рік лежить в упаковці, а сміття просто закатують у землю на полігоні відходів.
Можу безліч усього згадати і перерахувати. І все це обурює мене. Я знаю, як живе простий мешканець громади, з якими проблемами він щодня стикається. Бо сам є таким. Громада потрібує змін уже учора - це очевидно. Відкласти ці зміни ще на 5 років - це самогубство для громади.
- Людей цікавить Ваша програма. Де з нею можна ознайомитися?
- Програма буде оголошена пізніше. Поясню чому. На минулих виборах, один з кандидатів сплагіатив мою програму, опубліковану в Інтернеті, надрукував її у газетах і розповсюдив у всіх селах як свою. У мене немає можливості друкувати газети, роздавати їх безкоштовно. Ідучи на виборчу кампанію я свідомо не заручався прихильністю і матеріальними ресурсами впливових людей, аби не бути комусь з них винним.
Маю щирі й відкриті бажання і переконання - бути відповідальним виключно перед звичайними людьми громади. У місцевій владі хочу представляти саме інтереси простих мешканців і відстоювати їх права й добробут. Тому, виходжу з того, чим допомагають люди. Ця допомога і є свідченням справжньої підтримки і того, що люди реально уже не хочуть терпіти ситуацію, у якій нині живуть. Успіх усієї громади - це сума спільних, хоч і маленьких, зусиль кожного з нас. Так і переможемо, бо тих, хто хоче залишитися у владі та їх підлабузників - кілька сотень, а нас простих людей - 15 тисяч.
Громада отримала шанс на зміни і вона його сповна використає. Людей більше не надурять, що уже все вирішено і їх вибір нічого не змінює. Змінює ще й як, і влада цього боїться. Інакше не засипали б кожне подвір'я безкоштовними газетами та платною рекламою в Інтернеті. Ну і думати, що все безкоштовно - теж наївно. За все люди заплатять після виборів з селищного бюджету, як тільки нинішня команда влади залишиться на посадах.
Щодо програми, то до свята Покрови, 14 жовтня вона буде презентована.
Прес-служба кандидата на посаду голови Шишацької селищної ради В'юна Віталія Анатолійовича
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалів, позначених знаком [Р], і може не поділяти погляди авторів.
Немає коментарів:
Дописати коментар