ШИШАЧЧИНА: ШИШАЧАНИН ПЕРЕМІГ В ІСТОРИЧНІЙ ІНТЕРНЕТ-ВІКТОРИНІ

Шишачанин Віталій В'юн переміг в історичній Інтернет-вікторині, присвяченій Конституції Пилипа Орлика.

Державний історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви" та Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті (УІНП) провели Інтернет-вікторину "10 запитань про Пилипа Орлика та його Конституцію". Захід присвятили 310-ій річниці ухвалення Конституції Пилипа Орлика.

Учасники мали відповісти на такі питання:

1. Де і у яких закладах освіти навчався Пилип Орлик? Якими мовами володів?
2. У якій релігійній організації розпочав свою кар’єру Пилип Орлик?
3. Які поетичні твори написав Пилип Орлик?
4. З якими країнами укладав договори, намагаючись схилити їх до війни з Московською державою з метою визволення України?
5. У яких країнах і коли встановлено пам’ятні знаки на честь Конституції Пилипа Орлика?
6. Хто з представників козацьких старшинських родів Полтавщини брав участь у виробленні положень Конституції Пилипа Орлика?
7. Чи була Конституція суто емігрантським витвором?
8. Хто із очільників європейських країн гарантував дотримання положень Конституції Пилипа Орлика?
9. Чому питання релігії було головним і йшлося про це у статті 1?
10. Яку річку у Конституції Пилипа Орлика було визначено як кордон із Польщею?

Протягом листопада і першої половини грудня надходили відповіді, які опрацьовувало журі. Цими днями організатори підбили підсумки.

У вікторині взяло участь понад 30 поціновувачів української історії, а переможцями обрали 5 найкращих знавців життя й діяльності Гетьмана Пилипа Орлика.

Це - громадський активіст із селища Шишаки Віталій В’юн, полтавський журналіст Станіслав Майзус, мешканка Лохвиці Лариса Козирка, 15-річна Карина Демська із села Гвардійське Хмельницького району та учениця 11 класу Яблунівського НВК Білоцерківського району Київської області Аліна Лукашевич.

Підбити підсумки вікторини планували у Музеї Полтавської битви. Проте, через карантинні обмеження, святковий захід відмінили.

Напередодні новорічно-різдвяних свят переможець отримав призи-подарунки поштою. Це, зокрема, серія арт-плакатів УІНП "Визначні діячі Української революції 1917 - 1921 років", книга УІНП "Андрій Лівицький. Листування (1919-1953 роки)", довідник про Державний історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви" та магніт.

Фото: Facebook

"У мене була маленька фора перед іншими учасниками. Навчаючись у Шишацькій гімназії, будучи членом Малої Академії Наук, я написав дві наукові роботи про гетьмана Орлика: історичну "Пилип Орлик: Вивід прав України" 1998 року та правову "Порівняльний аналіз Конституції Пилипа Орлика і сучасної Конституції України" 1999 року. Для того, щоб правильно відповісти на запитання вікторини, достатньо було перечитати свої учнівські роботи", - прокоментував подію переможець Віталій В'юн.

Також він люб'язно поділився з нашою редакцією своїми відповідями на запитання вікторини:

1. Перші ази освіти Пилип Орлик здобував у Литві - у єзуїтській Віленській академії. Потім за сприяння матері Ірини Малахової приїхав до Києва і вступив до Києво-Могилянської колегії. Значну роль у навчанні і особистому становленні Пилипа Орлика відіграв професор красномовства і філософії Степан Яворський. Києво-Могилянську колегію Орлик закінчив 1694 року.

Пилип Орлик знав 11 мов - володів українською, польською, російською, церковнослов’янською, латинською, французькою, італійською, шведською, німецькою, болгарською і сербською мовами.

2. Пилип Орлик розпочав свою кар'єру на посаді писаря у канцелярії Київського митрополита.

3. Пилип Орлик написав поетичні книги "Прогностик щасливий", приурочену полковнику Данилу Апостолу (1693), "Алкід Руський", присвячену Івану Мазепі (1695) та "Гіппомен сарматський", на честь полковника Івана Обидовського.

4. Пилип Орлик укладав договори про допомогу у війні проти московського царя з королем Швеції Карлом ХІІ, султаном Оттоманської імперії (Туреччини) Ахмедом ІІІ та кримським ханом Давлет-Гіреєм. Також звертався з відкритим маніфестом до європейських володарів, вів переговори з двором Франції.

5. Пам'ятні знаки на честь Конституції Пилипа Орлика встановлені 9 квітня 2010 року у місті Бенедери, у Молдові, та 29 червня 2011 року у місті Крістіанстаді, у Швеції.

6. У розробці Конституції Пилипу Орлику допомогали козацькі старшини з Полтавщини Дмитро Горленко, брати Федір та Іван Мировичі, Григорій Герцик та діти полтавського полковника Павла Герцика Атанас, Іван і Ганна - дружина Пилипа Орлика.

7. Конституція не була суто емігрантським твором, тому що навряд такий вагомий документ виражав думки лише Орлика та старшин. Її ідеї свідчать, що у ній були закладені думки самого Івана Мазепи, з якими Пилип Орлик провів дуже багато часу. Європа тоді ще не мала такої моделі незалежної держави, заснованої на природному праві на свободу й самовизначення - моделі, що базувалася на незнаних доти демократичних засадах суспільного життя. Французькі просвітителі ще навіть не наважувалися на розробку тих громадянських ідей, що були закладені у ній. Саме українські цінності й козацьке середовище сприяли появі саме такого документу. Це було творення абсолютно нової форми політичної організації суспільства.

8. Шведський король Карл XII гарантував дотримання статей Конституції як "захисник України".

9. Головна тема першого пункту "Правового укладу та Конституції відносно прав і вольностей Війська Запорізького" присвячена захисту праврославної віри східного обряду. Йдеться також про обов'язки Гетьмана твердо стояти в обороні Київського митрополичного престолу. Говорилося про повернення Київській митрополії її автокефальних прав, тобто унезалежнення від московської партріархії, повернення у традиційне константинопольске підпорядкування. Тоді православна віра і українська церква перебували у важкому становищі й потребували державного захисту і підтримки. А церковна залежність від Москви прямо і безпосередньо впливала на залежність політичну і державну. Орлик хотів Томосу!

10. Конституція Пилипа Орлика передбачала повну незалежність України від Польщії. Кордони з Польщею визначалися по річку Случ, як за Богдана Хмельницького.