Як самоорганізація населення у Шишацькій громаді дозволяє знижувати вартість питної води.
У Шишацькій громаді централізоване постачання води населенню здійснюється трьома способами: обласним комунальним підприємством "Полтававодоканал", місцевим комунальним підприємством "Техкомунбуд" та місцевими обслуговуючими кооперативами.
Для кожного споживача важливими є два фактори: якість води та її ціна. Саме різниці ціноутворення і присвячений даний матеріал.
Для прикладу, вартість кубометра води без врахування водовідведення у абонентів "Полтававодоканалу" становить 15,88 грн, у абонентів "Техкомунбуду" - 18,36 грн (планується підвищення до 27,30 грн), а в споживачів обслуговуючих кооперативів - від 6 до 15 грн.
Про досвід роботи обслуговуючих кооперативів, які забезпечують найнижчу вартість води у громаді, читайте далі.
Виникнення обслуговуючих кооперативів
Обслуговуючі кооперативи у Шишацькій громаді народжувалися оперативно, бо в певний момент складалася така ситуація, коли люди мали брати на себе відповідальність, щоб залишитися з водою, або інакше - лишалися б без води.
Комунальне підприємство 2016 року, як і кооперативи, тільки створювалося. Відділу з водопостачання ще взагалі не існувало.
2016 року, коли комунальне підприємство тільки створювалося, а відділу з водопостачання взагалі ще не існувало, місцеве агрогосподарство у Великому Перевозі й Ковердиній Балці відмовилося від обслуговування свердловин. Люди були змушені гуртуватися у кооперативи.
Найперша і суттєва відмінність між комунальним підприємством, яке надає послуги з водопостачання, та обслуговуючим кооперативом - це відсутність у кооперативі поняття абонентської плати за воду чи тарифу. Є внески, розмір яких члени кооперативу самі собі встановлюють і затверджують на загальних зборах. Кооператив не проводить ніякої підприємницької діяльності, не продає воду, а лише використовує її для власних потреб, тому податки і плата за електроенергію у нього менша, ніж у КП.
Кооператив може отримувати допомогу з селищного бюджету за умови прийняття відповідної програми. Однак використання бюджетних коштів – це оформлення додаткової документації, додаткове звітування. Поки що жоден з кооперативів за прямою фінансовою підтримкою до селищної ради не звертався. Крім придбання матеріалів чи обладнання у рахунок партнерської угоди із соціально-економічного розвитку громади, що укладена між селищною радою та місцевими агроформуваннями.
Великий Перевіз: ОК "Джерело плюс"
Великоперевізький обслуговуючий кооператив "Джерело плюс" забезпечує водою 289 дворів, власники яких - члени кооперативу. Загалом у селі нараховується 376 дворів, серед яких є садиби без централізованого водопроводу.
Членські внески у кооперативі становлять 15 грн за куб води (для тих, хто має лічильник). Без лічильника обслуговуються 15 дворів. Там внесок – 45 грн з людини на місяць.
Свого часу представник від кооперативу обходив двори, пломбував лічильники, знімав показники. Цю роботу планують продовжувати.
Як повідомляє один із засновників кооперативу і його касир Ніна Кононенко, у середньому щомісяця збирається сума у 15 тисяч гривень. З цієї суми близько восьми тисяч гривень – це розрахунок за електроенергію. Інша частина коштів іде на податки. Плата за підняту воду раз у квартал коливається залежно від обсягів – 1800-2500 гривень. Придбання дозволу і ліцензії на водокористування останнього разу становило 13 тисяч гривень, а сплачується раз у кілька років.
Збори членів кооперативу прийняли рішення про щомісячну винагороду засновникам, котрі опікуються "Джерелом плюс" - по 1 000 грн кожному.
В обслуговуванні кооперативу – дві свердловини. За членські внески для них купляють необхідні матеріали та обладнання, наймають техніку і проводять ремонти. Закупили новий насос вартістю у 16 тис. грн. У кооперативі також є можливість з власних коштів накопичувати невеличкий запас для форс-мажорних обставин.
Проблема для кооперативу, на думку іншого засновника Володимира Синиціна - це неможливість офіційно найняти робітників і розрахуватися з ними за ремонтні чи будь-які інші роботи. А бажаючих попрацювати на спільне благо серед членів кооперативу – одиниці.
За час існування кооперативу Володимир Синицін вважає досягненням, що частково вдалося модернізувати процес підйому води. Замінили насоси, відійшли від практики безкінечних ремонтів старих, що, з урахуванням задіяної великогабаритної техніки, обходилося дуже дорого. Ліквідували витікання води зі свердловини по вулиці Шевченка. І цими зусиллями домоглися того, що електроенергія, яка на початку створення кооперативу обходилася щомісячно у 12 тис. грн, нині коштує кооперативу 8 тис. грн.
Але, щоб заощадити додаткові кошти, на водогоні потрібно виконати ще чимало роботи для подальшого осучаснення процесу водокористування. І для цього необхідні взаєморозуміння і спільна праця усіх членів кооперативу.
Ковердина Балка: ОК "Мрія плюс"
У Ковердиній Балці і Маслівцях спочатку створили два обслуговуючі кооперативи, а потім об'єднали в один задля економії коштів при оформленні дозвільних документів.
Тут дві башти піднімають воду для 75 домогосподарств із 78 наявних. 2016 року членський внесок становив 10 грн за куб води. З 1 січня цього року він зріс до 15 грн.
Як розповідає керівник кооперативу Оксана Діхтяренко, з оплатою членських внесків проблем практично не виникає. Усю паперово-звітну роботу проводять дві людини – голова, бухгалтер-скарбник. Згідно з рішенням членів кооперативу, отримують за це винагороду - 6 безоплатних кубів води на місяць.
Усі домогосподарства – з опломбованими лічильниками. На початку створення кооперативу були перевірки показників по дворах. Нині це припинили, оскільки частина людей не впускають перевіряльників у двір. Тому при складанні квартальної звітності є розбіжності у показниках: не сходяться дані лічильників на баштах і тих, що передає населення.
Зібраних членських внесків вистачає на оплату електроенергії (близько 3,5 тис. грн на місяць), податків, дозволів, придбання дезінфікуючих засобів, матеріалів для незначних поточних ремонтів. Техніку для усунення неполадок з водою, коли такі трапляються, в основному залучають від агроформувань за рахунок соціальної угоди.
За цей час члени кооперативу, вирішуючи робочі моменти, знайшли добросовісних ремонтників, навчилися економити кошти.
Михайлики: ОК "Михайликівський водограй"
Кооператив у Михайликах існує з 2016 року. Хоча передумови для його створення були закладені ще 2010 року. Тодішня сільська рада взяла на себе опіку частиною населеного пункту, що взагалі була без води. Місцеве господарство передало башту на баланс органу самоврядування, який оформив відповідні дозволи для водокористування, придбав для свердловини щит керування глибинним насосом на основі частотного перетворювача. А далі люди власним коштом провели водогін.
Після приєднання Михайликівської сільради до Шишацької громади постало питання, як бути з водопостачанням. Комунальне господарство ОТГ було у процесі створення. Звернулися до "Полтававодоканалу". Там відмовили, посилаючись на незначну кількість користувачів. Тому мешканці прийняли рішення створити кооператив як тимчасовий запобіжний захід.
Членами "Михайликівського водограю" стали усі 102 двори, що приєдналися до свердловини (231 людина). З їх числа - голова, бухгалтер і робітники з ремонту. Усі працюють безоплатно.
Членські внески на початку становили 4 грн, нині – 6 грн за куб на місяць. Ті домогосподарства, де немає лічильників, платять за прийнятими нормами споживання води – 5 кубів у місяць на людину. Лічильники опломбовані, але показників ніхто не перевіряє. У кооперативі немає контролера. Близько 80% зібраних коштів ідуть на оплату електроенергії, 20% – на поточні витрати.
Голова кооперативу Сергій Гурин стверджує, що у людей, які самі себе забезпечують водою, є розуміння проблем, потреб і своєї відповідальності за все. Накопичувального резерву у михайличан немає. Але є домовленість, що у разі серйозних ремонтів усі без зволікань складаються грошима. І цієї домовленості члени кооперативу дотримуються.
Підсумки
Коли був створений відділ водопостачання у КП "Техкомунбуд", усім кооперативам запропонували перейти на обслуговування в комунальне підприємство. Ніхто не погодився тоді, ніхто не схиляється до цього і нині. Люди налагодили певний ритм свого життєбуття з водою, отримали свободу вибору.
Керівники обслуговуючих кооперативів запевняють, що забезпечувати таким чином водопостачання можна. Можна потроху і розвиватися, якщо докласти більших фінансів і зусиль.
Єдиний недолік – як у кожному гуртовому заході, у кооперативному русі все тримається на кількох ентузіастах. А ресурс в ентузіастів, без належної підтримки людей, рано чи пізно вичерпується. Але якщо він вичерпається, доведеться переходити на обслуговування до комунального підприємства. А за це доведеться платити більше. Бо тариф – це не членський внесок, він передбачає оплату праці комунальних працівників.
За матеріалами сайту Шишацької громади
По темі:
Немає коментарів:
Дописати коментар