Президент України нагородив шишачанина Кирила Осьмака, лідера українського визвольного руху в часи Другої світової війни, Орденом Свободи (посмертно).
31 жовтня 2018 року, Указом №351/2018, за значний особистий внесок у національне відродження та побудову Української держави, активну участь у національно-визвольному русі, багаторічну плідну громадську діяльність, Президент України Петро Порошенко нагородив орденом Свободи (посмертно) нескореного Президента Української Визвольної Ради - уродженця селища Шишаки Кирила Осьмака.
31 жовтня 2018 року, Указом №351/2018, за значний особистий внесок у національне відродження та побудову Української держави, активну участь у національно-визвольному русі, багаторічну плідну громадську діяльність, Президент України Петро Порошенко нагородив орденом Свободи (посмертно) нескореного Президента Української Визвольної Ради - уродженця селища Шишаки Кирила Осьмака.
Нагорода буде вручена його доньці - Наталі Кирилівні Осьмак, яка нині проживає у Києві.
Історична довідка:
КИРИЛО ОСЬМАК - уродженець селища Шишаки Полтавської області - український громадський і політичний діяч, президент Української Самостійної Соборної Держави, президент Української Головної Визвольної Ради - підпільного українського парламенту і уряду, який керував визвольною боротьбою УПА.
Народився у Шишаках 9 травня 1890 року. За українську позицію і заперечення Сталіну був неодноразово ув'язнений, але політв'язень жодного разу не визнав комуністичної влади і не відмовився від боротьби за українську незалежність.
15 липня Кирило Осьмак був обраний президентом Української Самостійної Соборної Держави. Роман Шухевич описував це так: "Глибока тиша запанувала на залі нарад, коли голова президії УГВР станув перед головою Великого Збору УГВР, поклав руку на український державний герб та почав повторювати слова присяги. То присягав президент України перед усім українським народом".
Ім'я К. Осьмака старанно стиралося чекістськими органами СРСР із пам’яті українців. Його життєву історію спіткала така ж доля, як і Івана Мазепу, Симона Петлюру і Степана Бандеру - Кремлівська пропаганда, за традицією, навісила йому ярлики – "зрадник", "ворог", "злочинець". У російській в'язниці він і помер - 16 травня 1960 року. Проте, до останнього дня свого життя так і не визнав владу Сталіна і більшовиків.
Лише 1 грудня 2004 року прах Кирила Осьмака повернувся в Україну і перепохований на Байковому кладовищі у Києві. Панахиду за упокій душі відслужив Патріарх Київський Філарет у Володимирському соборі.
Ім'я К. Осьмака старанно стиралося чекістськими органами СРСР із пам’яті українців. Його життєву історію спіткала така ж доля, як і Івана Мазепу, Симона Петлюру і Степана Бандеру - Кремлівська пропаганда, за традицією, навісила йому ярлики – "зрадник", "ворог", "злочинець". У російській в'язниці він і помер - 16 травня 1960 року. Проте, до останнього дня свого життя так і не визнав владу Сталіна і більшовиків.
У 1994 році Кирило Іванович офіційно реабілітований Генеральною прокуратурою України, як "безпідставно репресований у 1948 році", а також на початку 1995 року - прокуратурою Харківської області за репресії 1928 і 1930 рр.
Рішення про монументальне увічнення пам'яті свого земляка Шишацька селищна рада ухвалила 5 грудня 2006 року - у центрі селища був установлений пам'ятний знак Кирилу Осьмаку, який виготовили за кошти місцевих патріотів.
11 лютого 2008 року рішенням сесії Шишацької селищної ради круглу площу у центрі перейменовано на майдан Кирила Осьмака.
9 травня 2017 року вперше річницю з Дня народження Осьмака відзначили офіційно.
20 травня 2016 року розпорядженням голови Полтавської ОДА ім'я Кирила Осьмака було присвоєно головній вулиці його рідного селища.
Читайте також:
Немає коментарів:
Дописати коментар