Приватне підприємство “Агроекологія”, розташоване на землях Шишацького та Зіньківського районів, охоплює площу у 7 тисяч гектарів, та працює виключно за технологіями органічного виробництва.
Ще минулого століття засновник підприємства Семен Антонець відмовився від обробки хімічними засобами захисту сільськогосподарських культур.
Віднедавна тут почали вирощувати озимий ріпак для німецької компанії HiPP, яка спеціалізується на виробництві дитячого харчування.
Ще минулого століття засновник підприємства Семен Антонець відмовився від обробки хімічними засобами захисту сільськогосподарських культур.
Віднедавна тут почали вирощувати озимий ріпак для німецької компанії HiPP, яка спеціалізується на виробництві дитячого харчування.
На полях «Агроекології» отримують високі врожаї озимої пшениці, гречки, вівса, ячменю, соняшнику, кукурудзи, із зерна яких виробляють крупи та борошно.
“Починаючи з 1978 року на території нашого підприємства не застосовують хімічні засоби захисту рослин. А з 1988 року перестали використовувати синтетичні мінеральні добрива і почали працювали з органічними джерелами живлення полів. Наш засновник в один момент побачив, що люди, які контактують з хімічними речовинами, починають хворіти – від виразок до ракових захворювань. І прийняв рішення, якщо ці речовини шкодять нашим людям, то навіщо це застосовувати. Всю техніку, на якій працювали, більше ніколи не використовували. Наше підприємство комплексне, займаємось і рослинництво, і тваринництвом. Рослини годують тварин, а тварини годують поля. Так працює наша система. У 2014-2015 роках здійснили перший експорт на ринок Європейського союзу. В Україні не продаємо практично нічого, крім соняшника, який переробляється”, – розповів генеральний директор підприємства Гліб Лук’яненко.
Віднедавна в "Агроекології" почали вирощувати озимий ріпак. За словами головного агронома підприємства, очікується гарний врожай — 3 тонн з гектара.
“По технології вирощуємо органічні культури, не використовуючи ніякі засоби захисту. Цього року ми вперше спробували озимий ріпак. До цього ми його ніколи не вирощували. Це дуже складна культура, її важко виростити без засобів захисту. Багато шкідників його люблять. Зараз в Україні є препарати на біологічній основі. Це бактерії, які можуть по-іншому впливати на шкідників. Наважились посіяти ріпак, використовували різні системи біологічного захисту, вони спрацювали і бачимо гарний результат. Зараз вже кінцева стадія, з’являється зав’язь, є основний стрючок, і за прогнозами буде гарний врожай, близько 3 тонн з гектара. Велику роль зіграла наша технологія землеробства, заснована Семеном Антонцем і яка за 40 років існування не була змінена”, – говорить головний агроном ПП “Агроекологія” Сергій Козін.
Підприємство має високі врожаї, з одного гектара виходить в середньому 5,5 тонн пшениці, з яких 70% першого класу. Соняшнику — 2,5-3 тонни. Це тоді, як загалом в інтенсивному господарстві на Полтавщині можна отримати 8 тонн з гектара, пояснює агроном.
“В органічному землеробстві використовувати в органічному землеробстві можна тільки непротруєне (не оброблене) насіння. Використовуємо гібриди соняшника кукурудзи з Франції. А зернова група — ячмінь, овес, пшениця озима — українська селекція. Ми пробували минулого року сіяти різні гібриди сортів озимої пшениці, серед них й імпортні. Але найкращий результат показали українські сорти. Вони стійкі до хвороб, патогенів, погодних умов, і при цьому дали гарний врожай”, – пояснює Сергій Козін.
Озимий ріпак вирощують для німецької компанії HiPP, що спеціалізується на виробництві дитячого харчування. Щоб потрапити на європейський ринок, необхідно пройти кілька серйозних перевірок та сертифікації продукції, як на етапі вирощування, так і вже готової продукції.
“Зараз ріпак – великий дефіцит на органічному ринку, тому його шукають. Ми були на виставці в Нюрнберзі і до нас підійшли представники компанії, вони зацікавились ріпаком. Це компанія, якій потрібен не лише товар, а ще й історія з товаром. Вони мають відділ внутрішнього контролю. Відбирають проби зелених рослин. На етапі вегетації маси роблять аналізи, щоб розуміти, які ризиків слід чекати. Під час сертифікації органічної продукції є анонсована і неанонсована інспекція. На підприємство може раптово приїхати їхній експерт. Знову відбирають проби зелених рослин, бо на ранніх етапах вже можна виявити небезпечні речовини. Я був на одній конференції і там італійський шеф-повар говорив так: “Ваші ліки не можуть бути вашою їжею. Ваша їжа має бути вашими ліками”. Дійсно, більшість людей не можуть сказати, яка різниця між органічним і неорганічним. Але за органічним продуктом стоїть довгий процес вирощування”, – пояснює Гліб Лук’яненко.
«Агроекологія» сертифікована як виробник молока для дитячого харчування, бо має високопродуктивне молочне стадо. Відтак, є постачальником молока екстра-класу на “Завод Агуша”.
Згідно з останніми даними 2018 року, Україна посіла 4 місце у світі за кількістю експортованої продукції до країн Євросоюзу і 1-е серед країн Європи:
“Загальна площа органічних сільськогосподарських угідь у світі займає 70 млн га. У 181 країні світу вже проводяться певні види діяльності з органічного виробництва — конференції, наукові дослідження, виробництво. 93 країни світу мають органічне законодавство. Україна також серед цих країн. У нас було ухвалено минулого року відповідний Закон і на даний момент Мінагрополітики разом з Держпродспоживслужбою, міжнародними партнерами розробляють підзаконні акти, щоб можна було його впровадити. Стандарти, які запроваджуються в Україні, гармонізовані з органічним регламентом Європейського Союзу. Україна взяла на себе зобов’язання, відповідно до підписаної Угоди про асоціацію. У квітні Єврокомісія опублікувала звіт щодо імпорту органічної продукції у ЄС. Приємно, що Україна серед країн Європи, з яких імпортується в ЄС продукція, є першою. А в світі займає 4 місце. З України в Європейський Союз минулого року пішло 266 тис. тонн продукції. Це означає, що наші виробники змогли досягти тих стандартів, які дійсно потрібні”, – коментує консультант Дослідного інституту органічного сільського господарства (FiBL) Наталія Прокопчук.
Радіємо новим успіхам керівників і всього колективу "Агроекології", яка вказує людству щлях до порятунку від тотальної шкоди отрутохімікатів (пам’ятаємо французький фільм про Ваше підприємство "Локальні підходи до тотальної шкоди"). Особливо гостро проблема сприймається на тлі катастрофи з отруєною річкою Рось. Спасибі Семену Свиридоновичу Антонцю, його помічникам і послідовникам, що не женетесь за швидкими надприбутками, а робите все по совісті, у злагоді з природою, на благо людей.
ВідповістиВидалитиОльга яремійчук, Микола Пшінка