Виставку сенсаційних археологічних знахідок з древніх шишацьких поселень продемонстрували у Полтавському краєзнавчому музеї. Ці унікальні скарби підтверджують, що цивілізація, яка проживала на території Шишаків понад півтори тисячі років тому, мала торгові зв'язки з Римом і Китаєм.
У скарбниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського пройшла виставка "Археологічні сенсації в Більську й Шишаках". Вона репрезентувала вже відреставровані знахідки двох останніх польових сезонів, котрі поповнили музейні фонди. Значну частину цих знахідок ще реставрують, і їх можна буде побачити пізніше.
Частину експозиції склали артефакти з Більського могильника в урочищі Скоробір. Ми ж детально зупинимося на скарбах, знайдених у Шишаках.
Розкопки Шишацької експедиції
Вісім років поспіль члени археологічної експедиції ведуть дослідження Шишацького некрополя Черняхівської культури й виявляють надзвичайно цікаві поховальні комплекси, що стало можливим завдяки господарській діяльності у глиняному кар’єрі.
Під час останніх розкопок, археологи виявили поховання на глибині понад сім метрів, у катакомбі, до якої вели два грабіжницькі ходи різних часів. Попри те, що воно було геть перебране ненаситними грабіжниками, до музею вдалося передати близько 300 цінних експонатів, які мародерам не вдалося знайти. Вірогідно, це було князівське поховання, що містило багато престижних, дорогоцінних предметів - послання з епохи великого переселення народів
"Як правило, усі поховання, що останнім часом знаходять поблизу Шишаків, належать до часів гунської навали, яка спричинила одну з перших хвиль переселення народів (кінець IV — початок V століття нової ери), коли місцеві племена черняхівської культури (пізні скіфи, готи, сармати, які проживали на нашій території) були спрямовані загарбниками на завоювання Риму й потім, як вважалося досі, мали осісти в Європі", - розповідає директор Полтавського краєзнавчого музею Олександр Супруненко.
"Але дослідження Анатолія Гейка, Романа Рейди й Сергія Сапєгіна підтверджують той факт, що люди, відвоювавши, повернулися на рідну землю й ще певний час тут жили. Більшість поховальних комплексів, виявлених археологами, не містять дорогоцінностей. Зовсім інша річ - князівське поховання, де знайдено чимало виробів із білого й жовтого металу, намиста з агатів, скла й сердоліку, підвісок, дрібних бляшок, якими прикрашали одяг, зокрема й бляшок зі вставками з камінців, переважно граната. Про рівень статків похованих свідчить і знайдена золота голка (при тому, що тоді побутували залізні та бронзові), а ще - деталі до жезла із золотими вставками. Ну і, звісно, посуд, виконаний у римських традиціях на гончарному крузі, уламки ужиткових виробів тощо", - додає директор Полтавського краєзнавчого музею.
Загалом, дослідники Шишацького некрополя впродовж останніх років збагатили Полтавський краєзнавчий музей майже на тисячу надзвичайно цінних речей. Найяскравішою знахідкою попередніх років є скляний посуд, привезений із Риму.
В одному з поховань містився скляний кубок, що зберігається тепер у збірці скарбниці музею. Він був покладений до кисті руки жінки, а під ним лежала римська монета — срібний денарій (викарбувана 268 року), на якій збереглися залишки шовку, привезеного з Китаю.
Римська монета
То була плата Харону - перевізнику померлих до царства Аїда. У Греції чи Італії така традиція - звична річ. Але знайти таке в Шишаках - було справжньою сенсацією, - зізнаються історики. Можливо, частина наших давніх предків сповідувала ті ж релігійні уявлення, які панували в пізньому Римі.
"Отаких кубків у світі лише два: один знайдений у Норвегії, другий - біля Шишаків", - стверджує Олександр Супруненко, й уточнює: - "Цілих, бо битих — дещо більше. Це справді рідкісна річ, зроблена зі скла, а потім відшліфована. І ще у двох похованнях Шишацького некрополя знайдені два скляні кубки: один, напевне, малоазійський, а другий - візантійський чи сирійський. Їх нещодавно «оживили» харківські реставратори. Таких речей у музеях України - одиниці. Безперечно, вони гідні скарбниці нашого музею, і відвідувачі спеціально приходять, аби на них подивитися".
Зауважимо, що дослідження у Шишаках проводилося за фінансової підтримки Полтавської обласної ради.
Читайте також:
Немає коментарів:
Дописати коментар