Вийшла з друку книга, присвячена життю і творчій діяльності класика українського мистецтва Опанаса Сластьона, котрий багато років прожив на Миргородщині, мав особисту дачу в Шишаках та врятував художні шедеври з маєтку Трощинських у Яреськах.
У ці непрості часи вийшла у світ перша грунтовна праця, присвячена життю і творчості Опанаса Сластьона (1855-1933) - талановитого діяча культури і мистецтва, українського маляра і графіка романтично-народницького напряму, етнографа, художника-архітектора новітнього напрямку, педагога, дослідника і популяризатора народного думового епосу, засновника Миргородського краєзнавчого музею.
Автором книги є Віталій Ханко, який все життя досліджує спадщину Опанаса Сластьона.
Видання містить 298 сторінок з 54 ілюстраціями біографічного характеру. У книзі праналізована творча активність митця у графіці, малярстві, архітектурі, декоративному мистецтві, публіцистиці, критиці мистецтва.
Видання виконано на книжковому папері Munken у сувенірному вигляді з використанням тканинного палітурного матеріалу із шовкотрафаретним друком та блінтовим тисненням.
Опанас Сластьон народився у місті Приморськ Запорізької області (тоді - Ногайськ).
Батько Георгій Дмитрович хотів дати синові хорошу освіту, тому відправив Опанаса на навчання до Петербургу. Там обдарований хлопець спочатку вступив до школи "Товариства заохочення мистецтв", а в 1874 - 1882 роках продовжив навчання в Петербурзькій Академії Мистецтв.
За час навчання отримав дві срібні медалі.
Під час навчання у Петербурзі Сластьон щороку мандрував Україною, вивчав і малював побут селян та міщан. Тут він намалював портрети кобзарів і записав від них багато народних дум. Після Першого з'їзду етнографів придбав фонограф, щоб записувати кобзарів.
З 1887 до 1900 роки Опанас Сластьон працював при Технічному комітеті Військового міністерства, де обіймав посаду художника з проєктування обмундирування військ. Використав службу для глибокого вивчення матеріалів про українське козацтво.
У 1897 - 1900 роках очолював Український клуб у Петербурзі - громадське об'єднання, члени якого мали знайомити громадськість з українською культурою та історією.
Протягом 1900 - 1928 років викладав у Миргородській художньо-промисловій школі імені Миколи Гоголя.
1928 року за станом здоров'я полишив викладацьку роботу та вийшов на пенсію.
Багато років їздив по Україні, змальовував та збирав зразки народного мистецтва, фольклорний матеріал та записував на фонографі спів і гру кобзарів, сам артистично виконував думи. Зібрані матеріали опрацьовував у альбомах української та запорізької старовини, орнаменту, вишивок, різьби, кераміки, архітектурних мотивів.
З 1870-х років активно досліджував кобзарство. В дослідженні кобзарства Сластьон активно співпрацював із Лесею Українкою. Малював портрети кобзарів, записував думи.
Уже через багато років після смерті Опанаса Сластьона, 1961 року видали книгу з портретами кобзарів, які намалював художник. Особливою заслугою Опанаса є те, що багато кобзарських дум він записав на фонограф - перші записи зробив у 1903 року.
Сластьон посприяв в організації у Миргороді у 20-х роках ХХ століття селянської капели бандуристів, згодом реорганізованої у Першу селянську капелу бандуристів імені Тараса Шевченка 1928 року.
Під час революційних подій 1917 - 1920 років рятував художні шедеври з маєтків відомих родин. З 1918 року Опанас Сластьон очолював комісію зі збору культурних і мистецьких цінностей при відділі народної освіти. Завдяки йому вдалося зберегти значну частину цінностей, які перебували в маєтках у Хомутці (садиба Муравйових-Апостолів), Великих Сорочинцях (колишні маєтності Гоголів-Яновських), Великій Обухівці (садиба Капністів), Кибинцях та Яреськах (маєтності Трощинських).
На основі зібраного матеріалу (близько 600 експонатів) 1920 року був відкритий "Науковий і художньо-промисловий музей", який згодом став основою для Миргородського краєзнавчого музею. Закладу Сластьон подарував також збірку своїх власних творів.
У 1920-х роках за проєктом митця збудовані будинок курорту в Миргороді та ще низка споруд.
Помер Опанас Сластьон 24 вересня 1933 року. Похований на Троїцькому кладовищі Миргорода.
Опанас Сластьон мав дачу у Шишаках. Вона розташовувалася на пагорбі, на південній околиці селища, де нині бере початок вулиця Заводська.
Збереглося фото дачі, зроблене у 20-х років ХХ століття. Цю фотографію до музею передав сам Сластьон. Дослідники говорять, що фото робив господар.
Немає коментарів:
Дописати коментар