Сьогодні у Сагайдацькому старостинському округу відбулася сумна подія. Жителі Сагайдака, представники влади і військовослужбовці зустріли з далекої воєнної дороги і провели в останню путь земляка Олександра Науменка.
Олександр народився у Будапешті, у сім’ї військового. Після повернення до України родина проживала в Миргороді, де й минули дитинство та юність майбутнього захисника України. Здобув шкільну освіту, технічну і опанував мирну професію – став трактористом. Потім була строкова служба у військах протиповітряної оборони. Повернувся у званні старшого сержанта і сів за кермо трактора.
Минуло десятиріччя - і Олександру довелося залишити мирну професію, бо в Україну прийшла війна. 2015 року чоловік став на захист Батьківщини у складі 92-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. Виконував бойові завданні, зокрема у місті Щастя Луганської області. Був поранений.
Повернувся у мирне життя, до своєї професії. На превеликий жаль, не надовго. Обов’язок чоловіка, громадянина, воїна покликав Олександра знову – коли 24 лютого росія здійснила повномасштабне вторгнення на територію України.
Цього разу війна забрала його назавжди. У солдата не витримало серце. Це сталося раптово. В одну мить обірвалося життя 47-річного чоловіка, якого вдома – в Сагайдаку, Миргороді – чекали родина, друзі, знайомі.
Прощальні слова на адресу Героя прозвучали з вуст старости Ольги Поліщук, заступника селищного голови Олега Білика, командира Олександра, священника і відгукнулися у серці кожного, хто був на похованні.
Ще один наш воїн-захисник став янголом-охоронцем на Небесах. Пам’ятаймо про його земне життя, яке він віддав за нас.
Шишацька громада глибоко сумує з приводу смерті військовослужбовця Збройних Сил України, патріота рідної землі, гідного сина, чоловіка, брата Науменка Олександра Анатолійовича, висловлює найщиріші співчуття усім рідним і близьким.
Читайте також:
Немає коментарів:
Дописати коментар